ZiON

Ми з тобой познайомились в Сочі, ти для мене принцесой була.
А коли на тобі одружився, роздивився, а ти вже не та.
Де-ж волося твое золотаве, що мов жито пахуче було,
А тепер воно наче іржаве, як нюхнеш, аж здригнеться нутро.

Деж червоні уста твої мила, щё говорять мов річка журчить.
А тепер ти їх тільки відкриеш, а з відтіль наче щёсь булькотить.
Деж твій стан, щё мов птиця летючій, деж принцеса моя, деж вона.
Ой кудиж мої очі дивились, замість неї тепер сатана.

Гарний вірш. Шкода що я не розумію по українськи без гугл перекладача

Гугл, перевел все верно - гарний вiрш